У сьогоднішньому матеріалі «П’ятихвилинка з психологом» торкнемося теми, яка раніше була майже забороненою – статеве виховання дітей. Допоможе нам розібратися із ключовими питаннями, які потребують від дорослих об’єктивної відповіді, психологиня Центру професійного розвитку педагогічних працівників Людмила Єхалова.

Батьки, яких консультує пані Людмила, часто запитують, коли починати говорити з дитиною про статеве життя. Це дуже важливий момент, адже інтернет та телебачення не завжди ретранслюють об’єктивну інформацію, а деколи вона є навіть травматичною для дитячої психіки.

«Якщо ця ситуація не за віком, то дитина просто не зрозуміє, що ми хотіли їй сказати, але в той момент, коли є запитання, залишати його без відповіді не дуже резонно. Якщо дитина не дізнається про це від нас – чесно та об’єктивно, вона дізнається деінде».

Зокрема, приблизно у три роки в дитини виникає запитання, як вона опинилася на цьому світі. Відповісти на нього варто, хоча, звісно, всіх нюансів походження ми не можемо розповісти.

«Це може бути тематика приблизно така, що зустрілися тато й мама, вони полюбили один одного і від цього народився чи народилася ти. Дитину це задовольняє і вона відчуває, що від любові народилася дитинка і запрограмовує себе, що є любов, є стосунки – народжується дитинка».

4-5 років – це вік, коли дитина хоче більш конструктивних подробиць. Власне, весь дошкільний вік орієнтований на сприйняття істинності того, що говорять батьки.

«Наприклад, можна сказати, що зустрічаються чоловік та жінка у них стається статевий акт і від цього народжується дитина. Правдива інформація і на цей вік вичерпна – батьки так сказали, значить, так і є».

Уже в 9 років дитина здатна опанувати інформацію, скажімо, про те, що є яйцеклітина та сперматозоїд, а коли вони зустрічаються, відбувається запліднення.

«Спочатку є плід, який розвивається в утробі матері, пізніше жінка народжує дитину. Інформація чесна, правдива, без занадто великих подробиць, і це влаштовує дитину в більшості випадків. При цьому не слід використовувати побутових загальновживаних термінів, не сміятися під час розповіді, бо ми пам’ятаємо, що ця тема доволі табуйована в нашому суспільстві, якими б ми не були прогресивними. Коли людині важко щось розповідати, може виникнути захисна реакція – сміх. Дитина, дивлячись на це все, може сформувати невірні висновки на кшталт: мама говорить неправду або щось недоговорює».

Що ж стосується підліткового віку, то підлітки частіше за все можуть дізнатися потрібну інформацію із середовища комунікації чи спеціальної літератури. Будьте готові, що ваш син чи донька уточнюватимуть певні нюанси в залежності від рівня довіри до мами і тата. І тут найважливіше правило – не замовчувати.

«У підлітковому віці це питання стає найбільш гострим та актуальним через те, що виникають фізіологічні реакції, і підлітки просто цікавляться, що з ними. Не варто з цього робити дійства чи скандалу, якщо ви щось помічаєте. Про це треба говорити і розуміти, що саме в підлітковому віці, коли людина досліджує саму себе – це є нормою».

Сексуальне виховання може включати в себе достатньо табуйовану інформацію щодо статевого акту чи назви геніталій, причому все має подаватися коректно та незавуальовано із застосуванням медичних термінів.

«Дорослим треба говорити, що все це серйозно, але водночас це звичайні органи, які люди в силу певних соціальних норм ховають під білизною. Наприклад, якщо дитинка до семи років не набуває відчуття сором’язливості, коли вона не відчуває, де можна, а де не потрібно роздягатися, можливо, варто звернутися до фахівця, щоб подивився, чи все добре з психічним розвитком такої дитини».

Тем, які стосуються статевого виховання, не слід остерігатися, навпаки, саме в родинному колі вони мають обговорюватися. Не слід виключати і закладів освіти, де є спеціальні курси статевого виховання, бо питання сексуальної просвіти дітей рано чи пізно постане.

Долучайтеся, читайте та дивіться новини МІС ТБ на ресурсах: YouTube, Facebook, Instagram, Telegram