Спадщина на варті миру: Як ЮНЕСКО та Дніпропетровщина змінюють світ на краще
16 листопада 1945 року — ця дата стала початком великої місії. У повоєнному Лондоні, коли світ ще оговтувався від руйнувань, було ухвалено Статут Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури — ЮНЕСКО. Засновники розуміли: мир, побудований лише на політичних угодах, крихкий. Справжній, тривалий мир має ґрунтуватися на інтелектуальній та моральній солідарності людства, яку ЮНЕСКО плекає через освіту, науку і, звичайно ж, культуру.
Український голос у світовій спільноті
Україна приєдналася до цієї глобальної місії 12 травня 1954 року. З того часу наша держава стала активним учасником міжнародних процесів, а нерідко — ініціатором важливих програм, зокрема, щодо використання ЗМІ для зміцнення миру та проголошення Міжнародного року захисту світової культурної спадщини.
Сьогодні, коли українська спадщина перебуває під загрозою, роль ЮНЕСКО набула критичного значення. У вересні 2023 року Організація внесла 20 об’єктів культурної спадщини України до Списку цінностей під посиленим захистом, надавши їм найвищий рівень міжнародної охорони.
Серце культури: Дніпропетровщина та нематеріальний скарб
Зв’язок Дніпропетровської області з ЮНЕСКО є надзвичайно тісним і унікальним. Цей регіон має особливий статус: саме тут, у серці України, народжені два з трьох перших елементів нематеріальної спадщини, які наша держава представила світові. Це свідчить про глибоку культурну самобутність місцевих традицій.
У 2013 році світ дізнався про Петриківський розпис. Це унікальне орнаментальне мистецтво, що походить із села Петриківка, стало першим в історії України елементом, внесеним до Списку нематеріальної культурної спадщини людства. Це визнання перетворило Петриківку на світовий культурний осередок. Розпис — це не просто малюнок; це жива традиція, яка активно передається від майстрів до учнів у школах та гуртках. Ба більше, сьогодні мистецтво квітки-мальовки служить миру в прямому сенсі: майстри активно залучені до арт-терапевтичних програм, допомагаючи військовим та цивільним відновлювати ментальне здоров’я. Для популяризації свого скарбу, регіон навіть встановив рекорди України, прикрашаючи найбільші об’єкти, від самоварів до довжелезних парканів, яскравими петриківськими візерунками.

Згодом, у 2016-му, ЮНЕСКО звернуло увагу на не менш важливий скарб — Козацькі пісні Дніпропетровщини. Ці протяжні, багатоголосі співи, що несуть пам’ять про козацьку волю та історію, були внесені до Списку як елемент, що потребує термінової охорони. Це рішення мобілізувало регіон на безпрецедентну роботу: були проведені масштабні польові дослідження, створені наукові лабораторії для вивчення унікального вокального стилю, а також надана підтримка автентичним колективам, які є живими носіями цієї героїчної спадщини.
У День народження ЮНЕСКО ми відзначаємо її глобальну місію. Але також підкреслюємо, що саме завдяки таким скарбам, як Петриківський розпис та Козацькі пісні, світ бачить глибину, унікальність та незламність українського народу, а Дніпропетровщина утверджує свій статус як ключового регіону у світовій культурній мапі.