З 11 по 17 березня триває Сиропусний тиждень, Масниця або Масляна, після якого вже розпочнеться Великий піст. Здавна з цим святом було пов’язано безліч традицій та обрядів. Про деякі з них ми вам розповімо.

Масниця – це свято, що символізує проводи зими та зустріч весни, хоч свято й немає усталеної дати, однак завжди припадає на межу зими та весни: лютий–березень. Масниця традиційно поділяється на два періоди: Вузька Масляна (понеділок–середа) та Широка (четвер–неділя). У перший період було дозволено працювати, а от другий був цілком присвячений масовим гулянням: катання на санчатах та упряжках, кулачні бої, вечорниці тощо.

Бабський тиждень або Колодія

Також Масляний тиждень називали Бабським або Колодієм. Протягом цього тижня чоловікам належало в усьому слухати жінку та виконувати її накази й забаганки.

Здавна в останній день Бабського тижня припадав звичай в’язання колодки. В’язали її молодиці до ноги хлопцям та дівчатам, як покарання за те, що за період між Масницями не взяли шлюб, у деяких регіонах півдня та сходу колодку прив’язували й батькам – як знак того, що вони не одружили своїх дітей, а особливо тим батькам, що відмовили сватам та нареченому. Відкупались від колодки грішми або пригощанням.

Наїстися вдосталь

У Сиропусний тиждень українці їли ду-у-уже багато. В Україні на Масницю їли переважно вареники із сиром і маслом. Налисники теж траплялись у згадках, але це виняток із правил. У ті часи була популярною приказка:

«Вареники доведуть, що і хліба не дадуть!»

Вареники споживали в такій кількості, що запаси борошна в господарів зменшувались до катастрофічного мінімуму. Але багаті частування були нормою: «Далі піст, треба наїдатися». До слова, м’ясне в тиждень Масниці вже не їли, старалися робити страви на основі молочних продуктів.

Предки мали цікаве повір’я до Масниці: якщо цього тижня заснути з грудочкою сиру в роті, а потім прокинутись, і вона залишиться на ранок – то отримаєш особливі чарівні сили.

Тещині вечірки

У масничну п’ятницю була традиція: зять ходив до тещі в гості, виставляв їй могорич із чимось міцненьким: «Щоб у вас у горлі не пересихало!» А теща мала щедро нагодувати зятя вареничками або млинцями.

А в самих посиденьках головною була данина поваги, яка повинна була віддаватися за певними правилами. Вважалося, що зять гостює у тещи, щоб вона повчала його «уму-розуму» і обдарувала молодих радами, необхідними в подальшому сімейному житті.

Після частування зятю належало покатати тещу вулицями села або ж міста. Причому стиль катання в такому випадку залежав від характеру тещі, тобто злу та сварливу везли по нерівній дорозі і, навпаки, якщо теща лагідна, то і дорога рівна, немов струна.

Прощена неділя спалення Коструба

У неділю прийнято просити вибачення один у одного, цей день називається Прощена неділя. Було прийнято заходити в хати і тричі просити друзів, родичів і сусідів: «Простіть мене!» Вони тричі мали відповісти: «Бог простить і я прощаю».

Чи спалюють на Масницю опудало Зими? Ні, такого обряду в Україні ніколи не було.

У деяких регіонах України навесні було прийнято палити Бабу: сміття, яке зібралося протягом зими. Ще один варіант — палити Коструба. Це таке опудало, яке під час сніжних зим ставили на роздоріжжях, щоб люди орієнтувались, куди їм іти чи їхати, якщо дорогу засипало снігом. Коструба дуже поважали — він виконував місію маяка. Чоловіки, які проїжджали повз Коструба, зупинялись, щоб відсипати йому трохи тютюну: «На, закури, Дядьку Кострубатий!» А коли сходив сніг і ці кострубаті дядьки ставали непотрібними — їх палили.