День 29 грудня у Грузії почався з неоднозначних подій: жителі країни могли або спостерігати інавгурацію шостого президента  нелегітимної партії “Грузинської мрії” Михайла Кавелашвілі, а за межами президентського палацу слухати не зовсім прощальну промову п’ятого президента Саломе Зурабішвілі. Ці дві події розгорталися одночасно, але їхня атмосфера і символізм не могли бути більш різними.

“Я почну масштабні зустрічі з різними сегментами суспільства, з бізнесом, з яким вкрай важливо налагодити взаємодію, щоб спільно зрозуміти, як нам подолати важку економічну і фінансову кризу, створену правлячою командою через санкції проти них і їхні необдумані кроки. Ми повинні врятувати країну і зробити це разом. Я готова йти з вами до кінця. Фінал дуже близький, але ми повинні витримати і продовжити боротьбу”, – заявила п’ята президентка.

Так громадяни проводжали Саломе Зурабішвілі з президентської резиденції:

Та по-іншому продовжили розвиток події цього дня. Залишаючи парламент після завершення своєї церемонії, Михайло Кавелашвілі залишив за спиною не тільки галас масового невдоволення. Антиурядові протести спалахнули новою хвилею, мітингувальники показували новому президенту “червону картку”, такий посил означає видалення гравця або тренера з поля (у минулому Михайло грав за збірну Грузії). Після чого почалися перші затримання, які ознаменували початок його президентства, легітимність якого не визнають ні опозиція, ні п’ятий президент, ні значна частина міжнародного співтовариства і грузинського народу.