У ніч із 30 квітня на 1 травня відзначають одне з найзагадковіших свят — Вальпургієву ніч. Це свято має глибоке коріння, що поєднує дохристиянські язичницькі обряди та християнські легенди. За переказами, саме в цей час межа між нашим та потойбічним світами стає максимально тонкою, а природа остаточно прокидається від зимового сну, відкриваючи шлях справжньому весняному теплу.

Однією з головних традицій цієї ночі здавна було розпалювання великих багать. Люди вірили, що вогонь має магічну силу: він не лише відганяє злих духів, а й очищує душу та оселю від усього лихого. У багатьох країнах Європи і досі влаштовують гучні гуляння з танцями та піснями, щоб "налякати" темні сили та закликати багатий врожай. Також існує звичай прикрашати будинки свіжими квітами та зеленню, що символює перемогу життя над холодом.

Попри святкову атмосферу, Вальпургієва ніч має суворі заборони. Вважається, що цієї ночі не можна сваритися, лихословити чи згадувати нечисту силу, щоб не привернути до себе нещастя. Також не радять приносити в дім бузок, особливо білий, оскільки його аромат у цю ніч вважається занадто привабливим для потойбічних істот. Натомість цей час ідеально підходить для планування майбутнього та загадування заповітних бажань, адже енергетика цієї ночі сприяє оновленню й добрим змінам.