Як в архітектурі Кам’янського втілився стиль пароплавів та літаків
Стримлайн-модерн, стиль "обтікання", "заокруглений стиль" – так фахівці називають архітектурний і дизайнерський напрям, поширений у світі в двадцяті-тридцяті роки ХХ століття.
Співзвучний стилю авіалайнерів та великих пасажирських суден, він втілив у собі культ швидкості й технічного прогресу: циліндричні та вигнуті форми, округлені кути, довгі горизонтальні елементи, круглі вікна-ілюмінатори, металеві поруччя. Знайшов своє відображення цей стиль і в будівлях Кам’янського – що зовсім не дивно, адже вітчизняна архітектура в той період ішла в одному руслі зі світовою.
У Палаці металургів, збудованому в 1932 році за проєктом видатного українського архітектора Володимира Заболотного, "обтічний" стиль виразно проявився у великій напівротонді клубної частини та у вхідних групах видовищної частини, згодом втрачених під час реконструкції.
Чотири будинки металургійного заводу 1930-х років на сучасному проспекті Тараса Шевченка споруджені за одним проєктом і відрізняються один від одного деталями. Їх наріжні частини, підвищені до п’яти поверхів, акцентовані западаючими кутами та округленими приміщеннями перших поверхів, де містяться заклади торговельного та громадського призначення.
Подібну композицію дістав і ріг відомого повоєнного будинку архітекторки Ольги Брусової для Дніпродзержинського коксохімічного заводу. Зведений у 1951 році, він вдало доповнив собою ансамбль однієї з головних вулиць міста.
У житловій забудові ДКХЗ середини 1930-х років на нинішньому проспекті Аношкіна бачимо балкони із заокругленими кутами та "леєрним" поруччям. До речі, скління сходових клітин в конкретно цьому будинку спочатку було вертикальним, а згодом його переробили в звичайні вікна. Перероблені тут і вікна помешкань – із широких на вужчі.
Заокруглену частину, підкреслену балконом у чверть кола, отримав корпус третьої міської лікарні (1934), спроєктований харківськими архітекторами з урахуванням досвіду як радянського, так і західноєвропейського лікарняного будівництва.
Управління цементного заводу, збудованого в 1929–1934 роках, вирізняється динамічними обрисами з напівкруглим вертикальним об’ємом сходової клітини, заскленим на всю висоту.
Двома напівкруглими об’ємами сходових клітин прикметна будівля дитячого садка 1938 року на Медичній вулиці.
В архітектуру державної районної електростанції (перша черга – 1929–1932) було включено ряд великих круглих "ілюмінаторів".
А вежу річкового вокзалу, що й сам по собі з боку Дніпра був схожий на пароплав чи теплохід (1938, автор будівлі – київський архітектор М. Рахлєв), увінчувала достоту корабельна щогла, на якій майорів прапор-вимпел.
