Як з’явився центральний Будинок побуту в Кам’янському
Фото Якова Олексійовича Куценка з видання "Днепровский металлургический завод имени Ф. Э. Дзержинского" (1979)
"Інтернаціональна" архітектура, зодягнена в алюмінієву кольчугу зверх бірюзового стемаліту, – так кількома словами можна було б описати зовнішність нового Будинку побуту, відкритого у центрі міста весною 1978 року. Як і сусідня, дещо пізніша багатоповерхівка з Будинком книги (1982), заклад побутового обслуговування виріс на місці довоєнних іще двоповерхових бараків, що колись займали велику частину цього кварталу.
За основу споруди взято типовий проєкт міського будинку побуту 282-1-82, розроблений інститутом ЦНДІЕП торговельно-побутових будівель і туристських комплексів. А завдяки праці й таланту фахівців Дніпродзержинської філії КиївНДПІмістобудування (головним чином – архітектора Анатолія Петровича Романенка та інженера Миколи Демидовича Дерев’янка) вона стала без перебільшення окрасою міста.
Будинок побуту на 212 робочих місць, зведений будівельним управлінням "Дзержинськміськбуд" на замовлення відділу капітального будівництва міськвиконкому, прийняли в експлуатацію наприкінці 1977 року із загальною оцінкою будівельно-монтажних робіт "добре". Проте розчинив він свої двері для відвідувачів лише в квітні наступного року, що вочевидь було пов’язано з величезним обсягом підготовчих робіт.
І зовні, і всередині новозбудований заклад набув багатого оздоблення: полірований граніт, мармур, туф та інші коштовні матеріали. Особливої привабливості чільному та південному фасадам надавала світлозахисна алюмінієва решітка на вікнах, виконана з гарним смаком. Інтер’єри прикрасили вітражі з кольорового скла, мідні карбовані твори, дерев’яні різьблені панно, спеціально виготовлені світильники тощо. З’явилися навіть два декоративних басейни: один – біля будівлі, інший – в її фоє.
У Будинку побуту, який восени того ж 1978 року дістав власне ім’я "Лада" (чому саме "Лада", лишається загадкою, існують різні версії походження назви), містяни могли отримати чимало різних послуг: замовити і відремонтувати одяг та взуття, полагодити годинники, пошити головні убори, сфотографуватися й таке інше. "Родзинками" закладу стали банкетний зал на 100 місць з естрадою та демонстраційний зал із подіумом, де модельєри знайомили мешканців з новими зразками одягу, зачісок. Невже усе це було?
Знімки з архіву Мороза Олега Миколайовича, місто Кам’янське