Кухня регіонів України різноманітна, яскрава і багата. На Буковині популярною є апетитна та ситна каша – мамалига. Вона легка в приготуванні, доступна, смачна і сонячно-жовта, вона не залишить вас байдужими. Тож вирушаймо в етнографічну експедицію, не покидаючи кухні.

Складові:

• 2 склянки кукурудзяного борошна;
• 6 склянок води;
• бринза;
• 100 г копченого сала, шкварки;
• сіль;
• бринза;
• смажена цибуля.

Приготування:

У чавунний казан наливають два літри води, додають пів столові ложки солі, ставлять на вогонь, щоб закипіло.

В цей час на сковороді підсмажують протягом п’яти хвилин на вершковому маслі шкварочки, додають до них спеції (суміш) і вимикають вогонь. Також на тертушці натирають бринзу. Вона має бути солона і тверда.

Кладуть поруч з казаном головний інструмент – дерев’яну качалку, якою треба буде вимішувати мамалигу.

Найвідповідальніший процес – висипати борошно плавно у киплячу воду і почати вимішувати по колу качалкою, притримуючи казан рушником. Вимішують ретельно, щоб не було грудочок. До тих пір, поки мамалига не прийде до однорідної маси. Кажуть, що для вдалої мамалиги треба обернути по колу качалкою не менше 90 разів.

Коли мамалига почне “розмовляти”, тобто шипіти у казані – це добрий знак. Нехай вишипиться і загустіє.

Тоді беремо вершкове масло і викладаємо його шматочками у чотири сторони по краях стінок казана. По-перше, це покращить смак, а по-друге, не дасть мамализі пристати до казана і вона легко “вийде до нас у гості”.

Коли поклали масло, накривають кришкою і залишають ще на кілька хвилин. Потім вимикають вогонь і дають ще п’ять хвилин постояти, щоб мамалига дійшла до готовності під власною температурою.

Висипають мамалигу різким рухом, перевертаючи казан на тарілку, застелену рушником, чи дощечку. Вона не повинна бути рідкою, а в’язкою, триматися купи, ніби випечений хліб.

На стіл подають мамалигу, шкварки, натерту бринзу. На тарілку накладають всього по трішки і їдять.

Смачного!

Раніше ми писали: Торт без випічки "Хвилинка": готується дуже легко з простих інгредієнтів