Сьогодні в «П’ятихвилинці з психологом» ми знову говоритимемо про булінг. Про ключові особливості поведінки дітей та роль батьків у протидії булінгу розповість психологиня Центру професійного розвитку педагогічних працівників Людмила Єхалова.

Питання булінгу почало набувати розголосу, а потім і законодавчого врегулювання після 2014 року. Потрібно розуміти, що булінг був завжди, бо дитяче середовище, як це дивно не звучить, доволі жорстоке. Якщо хтось має інший вигляд, інші цінності чи соціальний статус, діти знають, як надавити на цю болючу точку, щоб у якийсь момент інша дитина стала жертвою.

«Якщо ми говоримо про молодшу школу, ситуація полягає у тому, що булінг ніколи не спричиняє дитина, яка успішно навчається. За логікою розвитку кожному з нас хочеться бути десь успішним, і от у якийсь момент виникає ідея про те, що я можу бути успішним у якості неформального лідера, але з деструктивної точки зору».

Така дитина хоче виділитися, щоб відчути домінування, побути більш значимою, і якщо вчасно говорити з цією дитиною, більше шансів, що вона усвідомить  недопустимість своїх дій.

«Коли дитина застосовує булінг, завдання дорослих – вчасно помітити негативні зміни в поведінці, бо завжди легше працювати у напрямі профілактики, аніж тоді розв’язувати болючі питання. Ми ж розуміємо: якщо емоційного та психологічного насилля багато, то дитині, яка є жертвою, все складніше справлятися з цим, а маленький агресор росте».

Якщо розглядати питання булінгу без задіяння адміністрації навчального закладу або органів поліції, то батьки дитини-агресора зазвичай відгороджуються.

«І в цей момент важливо донести до батьків, що ніхто не бажає конфліктувати з ними, але в той же час вони повинні визначитися, що змушує їх дитину системно проявляти агресію. Якщо батьки з боку агресора доєднаються до проблеми сина чи доньки і визнають те, що треба щось робити із цією проблемою, ситуація розв’язується легше. Коли ж, навпаки, відхрещуються, на допомогу приходять відповідні служби та поліція, і ситуація набуває вже зовсім іншого дискурсу».

Багато чого залежить від вчителя, а саме позитивної ідентифікації вчителя дитиною. Якщо цієї ідентифікації не відбувається, цілком можуть запускатися деструктивні механізми у вигляді булінгу. Хоча ми добре розуміємо: жодна дитина не повинна відчувати себе у ролі жертви, бо саме дитячі травми кризово проявляються вже в дорослому віці.

Долучайтеся, читайте та дивіться новини МІС ТБ на ресурсах: YouTube, Facebook, Instagram, Telegram