"Село Каменское до революции", – таким коротким підписом супроводжено цей знімок у книзі "Вехи столетней истории" 1989 року, присвяченій відповідному ювілею Дніпровського металургійного комбінату. Ось так колись виглядала центральна частина нинішнього міста.

А коли ж саме було зроблено цю фотографію? Визначити часові рамки допоможе її задній план, де вимальовуються масштабні будівлі: водонапірна вежа Верхньої колонії (1), головна контора заводу (2) і Свято-Миколаївська церква (3).

Головну контору, тобто заводоуправління, було зведено за проєктом невідомого нам архітектора в 1898 році, а в 1916 за проєктом Олексія Яковича Сокола до неї ліворуч зробили велику, увінчану куполом прибудову. На історичному знімку ще немає цієї добудови, а помітно лише башточку старої будівлі.

Фото 2003 року

Свято-Миколаївська заводська церква постала в 1894 році. Збудована за проєктом архітектора Леоніда Альбертовича Бродницького, первісно вона була значно меншою. Розширення церкви з будівництвом нової великої дзвіниці виконали за проєктом Олександра Никаноровича Петровецького у 1902 році. Цю дзвіницю у понад тридцять метрів заввишки добре видно на краєвиді.

Церква "до" та "після" реконструкції 1902 року

Таким чином, історичний знімок зроблено на початку ХХ століття – між 1902 і 1916 роками. Широка ж та геть розмита сільська "магістраль", яка спускається до заводу з нагірної частини Кам’янського, – це вулиця Запорізька, що вела до станції Запоріжжя (згодом – Баглій, нині – Запоріжжя-Кам’янське), відкритої разом з усією залізницею в 1884 році. Власне, від цієї станції вулиця й дістала свою назву.