Спомин про великі починання: незбудовані палаци Соцміста в Кам’янському
У дописі використано фотоматеріали з Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного
Дев’яносто років тому, в 1934 році, Дніпропетровське управління проєктування та реконструкції створює проєкт соцмістечка для азотнотукового комбінату в Кам’янському. Проєкт цей зазнав суттєвих коректив як у подальшій розробці, так і безпосередньо при втіленні. Згідно з офіційними стильовими змінами в радянській архітектурі він іще на папері пройшов шлях від конструктивізму через ар-деко до монументалізованої неокласики.
Частково реалізовані проєкти
Так повинна була виглядати головна магістраль Соцміста – нинішній проспект Конституції – за проєктом, виконаним планувальною майстернею під керівництвом інженера Шаповалова (автор – архітектор Ковалевич) у лютому 1934 року:
А так – за проєктом архітектурної майстерні під керівництвом інженера-архітектора Швецько-Вінецького, червень того ж року:
Вигляд одного з парадних дворів житлової забудови (автори Швецько-Вінецький, Галкін) на проєкті в липні 1934 року:
Фото 2015 року
Згодом, у квітні–травні 1935 року, в цьому проєкті вже "збагачено" фасади, бокові корпуси із триповерхових стали чотириповерховими, на центральному з’явилися скульптури, а сполучні колонади зросли з одного аж до трьох поверхів заввишки:
Фото 2019 року
Ось "житловий будинок, тип 7" (автори Швецько-Вінецький, Ковалевич). Цей проєкт наріжного будинку на 46 квартир був втілений у Соцмісті чотири рази – з деякими змінами:
Фото 2019 року
Нереалізовані проєкти
Проєкт школи-десятирічки – монументальної будівлі з протяжністю фасаду в 136 метрів – виконав для азотнотукового комбінату архітектор Бречкевич:
Архітектор Делант створив проєкт гуртожитку-готелю – ця будівля з шестиповерховою вежею могла стати найвищою в тодішньому місті:
Він же розробив для Соцміста проєкт дитсадка на 125 місць, чи не вперше в Україні виконаний з урахуванням рекомендацій педагогів та лікарів:
У межах планованого єдиного диспансеру азотнотукового комбінату архітектор Вєтров виконав проєкт поліклініки:
У другій половині тридцятих років тим-таки Дніпропетровським управлінням проєктування та реконструкції, але вже архітектурною майстернею під керівництвом Самодриги, було розроблено проєкт ясел на 90 дітей (архітектор Афанасьєв):
У 1938 році Українське відділення Міськбудпроєкту в Харкові створює для Кам’янськхімбуду проєкт школи фабрично-заводського учнівства (архітектор Лук’янов):
Ці проєкти так і не знайшли свого втілення. Темпи будівництва тогочасного Соцміста явно не відповідали масштабним задумам проєктувальників: до війни тут встигли повністю або частково забудувати лише декілька кварталів. І тим паче матеріальні можливості підприємства не дозволяли зводити таких палаців з багатим оздобленням та навіть скульптурами – тож вони лишилися тільки в кресленнях. Замість них для громадських будівель використали значно скромніші, а часто й типові проєкти.