Як втілилася "космічна" тема в монументалістиці Кам’янського
4 жовтня 1957 року запуск першого штучного супутника Землі поклав початок космічній ері в історії людства. Відтоді освоєння людиною Всесвіту стало однією з головних тем вітчизняного монументального мистецтва. Чимало таких творів свого часу примножили собою культурну спадщину міста – проте не всі вони збереглися донині.
Скульптурна група "Творення" ("Сталевари", "Слава труду") скульптора Анатолія Білостоцького (1960) біля Палацу металургів. Фото Р. Якименка, з листівки 1989 року
Наскрізний барельєф на Дніпродзержинській, або ж Середньодніпровській ГЕС, скульптора Івана Першудчева (1965). Фото 2019 року
Клеєний вітраж в одному з корпусів 9-ї міської лікарні. Фото 2018 року
Набірний вітраж у Центрі позашкільної роботи та дитячої творчості. Фото 2017 року
Скульптурна група біля індустріального інституту (технічного університету). Фото 2018 року
Сграфіто художника Сергія Лаушкіна в містечку індустріального технікуму (коледжу). Фото 2019 року
Мозаїчне панно "Всесвіт" (1970) у південно-західному районі міста, подружжя художників Михайло Келлер і Любов Келлер. Фото 2019 року
Раніше ми повідомляли:
- Найбільша мозаїка в Кам’янському: хто її створив
- Родина, материнство, батьківство й дитинство у монументалістиці Кам’янського
- Мозаїка на проспекті Шевченка в Кам’янському: хто її створив
- Сграфіто на вулиці Широкій: хто був його автором
- Україна в космосі: від пісень у невагомості до ракетних технологій