5 березня відбулося засідання Уряду, на якому Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль озвучив головні завдання для держави на найближчий час. Основним із завдань для Уряду залишається подальше посилення економіки України.

Уряд вже має дорожню карту. Це проекти, які обговорюються з партнерами, і які вже мають наповнення деталями. Пропонуємо вам основні аспекти із промови Дениса Шмигаля на засіданні уряду.

Пункт перший – залучення інвестицій

Тут інтенсивно працюємо з партнерами для створення великої кредитної лінії для відновлення України та інтеграції з ЄС на 5 років під 0%. Це кошти на будівництво, ремонт, логістику, освіту тощо.

На цьому засіданні також ухвалюємо розпорядження, яке відкриє можливість отримання позики від Міжнародного банку реконструкції та розвитку обсягом 1,5 млрд доларів. Це допоможе нам і далі допомагати бізнесу, нарощувати експорт, забезпечувати макрофінансову стабільність.

Також затверджуємо постанову, що визначає умови позики від Канади. Це додатково 2 млрд канадських доларів, які можемо отримати вже цього року. Минулого року запустили страхування міжнародних та українських компаній за допомогою Експортно-кредитного агентства. Залучили MIGA та DFC до страхування військових ризиків. За допомогою британських партнерів почали страхувати торговельні кораблі, що йдуть чорноморським логістичним коридором. В результаті змогли вдвічі знизити страховий тариф. Низка країн надала своїм резидентам страхові інструменти. Це Японія, Німеччина, Франція, Італія та інші держави.

Один із останніх кейсів – Шведське експортно-кредитне агентство (EKN) тепер приймає заявки на спеціальні кредитні гарантії для експорту в Україну. Працюємо над тим, щоб таких рішень було якомога більше.

Одночасно перебуваємо в постійному діалозі з союзниками для зміцнення нашої ППО. Це ще надійніше прикриє основні промислові центри України. Є розуміння пріоритетності галузей, куди хочемо залучити інвестиції в першу чергу. Це видобуток критичної сировини, повний цикл виробництва акумуляторів для електрокарів. Це хімічна промисловість, обробка деревини, потокове скло, машинобудування.

Пункт другий – енергетика та деокупація Запорізької атомної електростанції

Два роки тому озброєні російські військові всупереч усім нормам міжнародного права окупували Запорізьку атомну станцію. Безпрецедентний випадок в історії, який поставив континент на межу катастрофи.

З того часу зафіксовано понад 150 грубих порушень експлуатації станції, кожне з яких може стати фатальним. Тому щодо ЗАЕС наша позиція чітка та зрозуміла. Активувати найжорсткіші санкції проти рф, задіяти усі можливі інструменти МАГАТЕ та ООН, якнайшвидше повернути український контроль над станцією.

Також маємо в планах завершення будівництва третього та четвертого блоків на Хмельницькій АЕС, зведення блоків 5 та 6 за технологією АР 1000, створення двох інтерконекторів до Європи для посилення енергетичної інтеграції з ЄС та нові обʼєкти високоманеврової генерації потужністю 2-3 ГВт.

Пункт третій – південні порти та порти Дунаю

Продовжуємо відновлювати та розвивати морську логістику для нашого експорту. Майже 30 мільйонів тонн вантажів через новий морський коридор – це лише початок. Прагнемо досягти довоєнних показників і навіть їх перевершити.

Провели масштабну модернізацію дунайського кластеру. Порівняно з 2021 роком вантажообіг там зріс майже на 600%, він зростатиме і далі. Інвестиційний потенціал складає близько 1 млрд доларів.

Пункт четвертий – експорт в ЄС наземним транспортом

Робимо все, щоб вирішити проблемні питання з сусідами, в першу чергу з Польщею. Зняття блокади кордону – це передумова для нового етапу взаємовигідної співпраці. Від цього виграє і Польща, і Україна.

«Шляхи солідарності» від Європейського Союзу повинні функціонувати і далі на повну силу. Для цього оновлюємо та автоматизуємо митницю, розвиваємо електронну чергу, плануємо будівництво інтермодальних логістичних центрів.

На кордоні з Молдовою, Румунією, Угорщиною та Польщею відкриємо нові пункти пропуску для авто.

Пункт п’ятий – повернення українців з-за кордону

Йдеться не про адміністративні заходи, а виключно про стимули. Більше безпеки, більше умов для життя, більше можливостей самореалізації.

На це працюють програми всередині країни. Такі як єВідновлення, єОселя, гранти і доступні кредити для старту власного бізнесу.

Ми продовжуємо швидке відновлення. Сьогодні виділяємо з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії 9,3 млрд грн для Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Київської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Харківської, Херсонської, Черкаської та Чернігівської областей.

На ці кошти будуть відремонтовані житлові будинки, школи, лікарні, об’єкти критичної інфраструктури.

Пункт шостий – ініційована Президентом Володимиром Зеленським платформа «Зроблено в Україні»

Це п’ять інструментів, що сформують пріоритетне споживання вітчизняного продукту – від преференцій при закупівлях до знаку якості для українських товарів.

Раніше ми писали: Купуй українське: Володимир Зеленський анонсував кешбек за купівлю українських товарів

Пункт сьомий – конфіскація російських активів

Є позиція партнерів, що доходи від активів мають бути використані на користь України. Це може бути першим кроком до повної конфіскації російських активів.

Раніше ми писали: До України має надійти щонайменше 700 000 снарядів

Ресурс російських активів стане для нашої держави потужною підтримкою в тому числі для реалізації проєктів відновлення. Таким чином принцип «росія заплатить» набуває чітких обрисів.

Пункт восьмий – розвиток оборонно-промислового комплексу

Його ж можна назвати і першим, бо це фундамент наших сил оборони. Тут в пріоритеті інновації, особливо щодо дронів та РЕБ, масштабування внутрішнього ринку озброєнь, спільні виробництва з партнерами, трансферт технологій.

Пункт дев’ятий – євроінтеграція

Її динаміка має залишатися такою ж високою, як і в попередні 2 роки.

Єврокомісія підтвердила, що переговорна рамка з боку ЄС буде готовою вже у березні. Це означає, що зможемо досить швидко розпочати перемовини

Зі свого боку в стислі терміни виконаємо всю «домашню роботу» і розраховуємо на оперативність європейських партнерів в ухваленні політичних рішень.