Вдивіться у сторінки свого паспорта: які артефакти ховаються у нашому документі
“Спілка археологів України” створила проєкт “Паспорт твоєї ідентичності”, метою якого є дослідження матеріальної культурної спадщини, відображеної у закордонному паспорті України та популяризації вивчення історії серед широкої аудиторії в суспільстві.
Тож, уперед, починаємо гортати сторінки:
2 сторінка – Золоті ворота
У центрі Києва, неподалік від Софійського собору, розташована відома пам’ятка оборонної та сакральної архітектури Київської Русі – Золоті ворота, що є найдавнішою спорудою Східної Європи. Пам’ятка згадується у відомій літописній статті 1037 року, що розповідає про будівничу діяльність князя Ярослава Мудрого:
“Заложив Ярослав город – великий Київ, а в города сього ворота є Золоті.”
Ця споруда була не лише найпотужнішою ланкою в системі укріплень стародавнього міста, але й головним парадним в’їздом до Києва. Саме цими воротами в’їжджали посли з Візантії та інших держав Європи й Сходу, які намагалися встановити дружні зв’язки з Руссю. Під цими склепіннями входили до міста учасники воєнних походів зі славою й здобиччю.
3 і 5 сторінки – козацький каламар
В Україні каламар і перо набули популярності за часів козацтва. Тоді канцелярське приладдя мало найрізноманітніші форми і часто було витвором народних умільців.
Каламар – символом влади військового писаря. У козацьких канцеляріях чорнильниці-каламари мали найрізноманітніші форми й були, як правило, мистецькими витворами народних умільців. Виготовлялися вони з металу (бронза, срібло), скла або кераміки.
11 сторінка – Скіфські старожитності
Нам пощастило – того разу мисливці за скарбами, тобто розкрадачі курганів, помилилися. Все тоді склалося так дивовижно, що археолог Борис Мозолевський писав:
"…легше повірити в містику, ніж у те, що грабіжники справді могли недогледіти такий скарб: варто було їм лише простягти руку ще на десять сантиметрів – і пектораль для людства була б назавжди втрачена".
21 червня 1971 року, у день літнього сонцестояння, в пограбованому ще у давнину скіфському кургані Товста Могила на Дніпропетровщині Мозолевський натрапив на царську прикрасу, що стала знаменитою на весь світ як золота пектораль. Археолог був поетом і мрійником, закоханим в український степ – а степ щедро відкривав йому свої таємниці.
Діаметр прикраси – 30 сантиментів, вага – 1149 грамів. Її виготовили литтям за восковою моделлю з гравіюванням, карбуванням, паянням та інкрустацією кольоровими емалями. Пекторалі приблизно 2300 років. Науковці вважають, що зробили її греки – у скіфів не було майстрів такого рівня. Проте прикраса передає скіфські ідеї, уявлення та побутові особливості – про це трохи пізніше.
Пектораль виготовили з золота 958 проби, яке дозволило так точно передати найменші деталі, деякі з яких можна роздивитися лише при збільшенні.
12 сторінка – Половецькі кам’яні баби
На території України збереглося близько 2000 кам’яних половецьких баб. Їх ставили на вершини пагорбів або курганів.
Фігури (що стоять або сидять) відтворюють канонізований образ чоловіків і жінок з певним набором прикмет: головним убором, зачіскою, одягом, взуттям, прикрасами, зброєю. На голові у чоловіків-воїнів, одягнутих в каптан, півсферичний шолом, а жіночі фігури увінчані капелюхом. Цікаво, що не лише у жінок, а деколи і у чоловіків підкреслені голі груди — символ сили. Всі статуї обов’язково тримають біля живота судину в руках. Виходячи з вірувань половців, він наповнений священним напоєм. Судина символізувала і присутність духа померлого. З точки зору анімістичних уявлень тюрків, шаман міг укласти душу померлого в кам’яну статую. Етнографічні відомості дозволяють збудувати сценарій давніх обрядів "за участю" статуй. Виготовлена до дня поминань, статуя встановлювалася біля дерев’яного житла, що стоїть на кам’яній опорі (огорожі), яка будувалася в першу чергу.
16 сторінка – Софія Київська
В історичному центрі древнього Києва вже тисячу років височіє грандіозний собор Святої Софії Премудрості Божої. Це найдревніший християнський храм, що повністю зберігся на східнослов’янських теренах. Народжений добою християнізації Русі, він став колискою київського християнства, державності та культури, розбудова яких здійснювалася під знаком Софії-Мудрості, якою тримається світ. Свята Софія Премудрість Божа, якій присвячено собор, – одна з фундаментальних ідеологем східного християнства, що асоціювалася з образом мудро влаштованої Богом суверенної державності. Впродовж сторіч уявлення про Святу Софію зберігалось як умова духовного життя всієї людності, без якої вона не може існувати як християнський народ, як Церква, адже поняття Св. Софії ототожнювалося з мудрістю нової християнської релігії.
Софійський собор у Києві – пам’ятка знакова. Якщо вселенським символом храму Премудрості була і залишається Софія Константинопольська, то для усього світу східних слов’ян таким символом є Софія Київська.
30 сторінка – Ракетоносій "Зеніт-2"
Це технічне досягнення від українських інженерів з конструкторського бюро "Південне" та заводу "Південмаш" у Дніпрі. Зараз Україна рухається вперед у космічних дослідженнях та співпрацює з Європейською космічною агенцією.
В інтерв’ю американському телеканалу CNN, засновник компаній SpaceX, PayPal, Neuralink і The Boring Company Ілон Маск сказав,”Зеніт. Вона, мабуть, найкраща після наших”.
І хто знає, можливо, незабаром ми побачимо нові версії ракети, наприклад, "Зеніт-4" чи "Зеніт-5".
32 сторінка – Верховна Рада України
Будинок спроєктований у строгій прямокутно-симетричній формі, невисоким — лише три поверхи. Його увінчує купол з металу і скла. Скляний купол з освітлювальним плафоном забезпечує приміщення природним світлом. Діаметр плафона близько 16 метрів. У центрі його розміщено кришталеву люстру, що за формою нагадує соняшник, мотив якого часто використовується в українському народному мистецтві. На основі національних мотивів в освітлювальний плафон зали введено кольорове скло. Пласка покрівля сучасної споруди додає їй композиційної гармонії.
Під час Німецько-радянської війни будинку було завдано значних пошкоджень. У процесі реконструкції у 1948—1952 роках до головної споруди було добудовано триповерхову північно-західну частину для службових приміщень, що має в плані напівкільцеву замкнуту форму з внутрішнім подвір’ям.
Ззовні споруда виконана у світлих тонах завдяки застосуванню світлого теразитового тиньку та світло-сірого турчинського граніту. З цими тонами контрастує темний тон цоколя, виконаний з полірованого лабрадориту і має значний виступ відносно площини стін. Усі приміщення триповерхової споруди виконані в єдиному компактному обсязі.
А які ще пам’ятки відшукали ви?