Свято пам’яті: 28 березня – Всесвітній день історика
28 березня історики в усьому світі відзначають своє професійне свято – Всесвітній день історика. Багато людей недооцінюють цей фах. Проте, саме історики, які достеменно знають наше минуле, можуть вплинути на наше майбутнє.
Як виникла ідея святкування Всесвітнього дня історика?
Якби дивно це не звучало, але історія запровадження самого Всесвітнього дня історика достеменно невідома. Проте ми можемо дізнатися про витоки цієї науки та про перших істориків, завдяки яким сьогодні людство навчається на помилках минулого.
Як розвивалася історія в давні часи?
Одним з перших відомих нам істориків, який збирав та записував відомості минулих днів, щоб вони з часом не , був Геродот – грецький науковець, що жив в 5 столітті до н.е. До наших днів дійшла його праця "Історія", де він записував великі діяння еллінів (греків) та варварів, а також розповідав про війни, що між ними велися.
Методи історії, наближені до сучасних, почав використовувати інший історик та сучасник Геродота – Фукідід, автор праці "Історія Пелопоннеської війни". Цей історик не тільки вдавався до опису історичних подій, він намагався виявити причинно-наслідковий зв’язок між ними.
Також розвивалися історико-дослідницькі методи в стародавньому Китаї. Так основоположником китайської історіографії вважається Сима Цянь, що жив в II-I століттях до н.е. Його праця "Історичні записки" стала справжнім зразком для нащадків історика. Саме на цю працю орієнтувалися історики подальших століть для написання нових історичних творів.
Західна історіографія розвивалася під впливом відомого християнського теолога Аврелія Августина. Він представляв історію як лінійний процес послідовних подій, що передбачені та заплановані Творцем. Ідея такої лінійності пізніше "перекочувала" до філософських праць Гегеля.
Засновником арабської історіографії (науки про історію) вважається Ібн Хальдун, який дуже прискіпливо ставився до вивчення минулого та критикував легковірність колег-сучасників, які припускались помилок через свою упередженість.
Перший український історик
Першим українським істориком та основоположником історіографії у Русі вважається видатний філософ та вчений – літописець Нестор. Нестор народився у 1056 році. Він був ченцем Києво-Печерської Лаври та усе своє життя він присвятив літописанню. Його перу належать відомі біографічні "Житіє Феодосія Печерського" та "Житіє Бориса і Гліба". Ці праці, присвячені життю перших руських святих, створюють певний культ святих та поширюють важливі для християн ідеали.
Проте Літописець Нестор відомий не тільки на теренах своєї Батьківщини – нашої держави. Він отримав всесвітнє визнання після того, як доклав неабияких зусиль щодо створення зведеної історії Русі та став автором важливої історичної, правової та філософської праці "Повість минулих літ". Цьому твору Нестор присвятив все своє життя.
Історія як наука
Історія – наука, що вимагає від фахівця неабиякої ретельності, точності, об’єктивності, широкого кругозору тощо. Завдання історика – вивчати не тільки події пройдешніх років, але й заглиблюватися у сьогодення, щоб зрозуміти взаємозв’язок між минулим, теперішнім та спрогнозувати, що відбудеться у майбутньому. У своїх дослідженнях історики спираються на інформацію, що подана в архівних документах. Результатами роботи цих фахівців є праці про минуле життя цілих народів та окремих осіб. Мета історичного дослідження полягає у пошуку закономірностей розвитку суспільства.
Історична наука поділяється на різні групи. Наприклад, загальна наука вивчає події у світі від первісних людей до сучасності. Стародавня історія присвячена вивченню інформації про давні цивілізації та культури. Окремо істориками можуть досліджуватися періоди Середньовіччя, Нового часу та історичні події останніх років (новітня історія).
Є багато наук, що нероздільно пов’язані з історією. Серед них археологія – дозволяє вивчати минуле з допомогою знайдених шляхом розкопок речей. Етнографія дозволяє заглибитись у дослідження коріння кожного народу та етнічної групи.
Проте історики вивчають не тільки події минулого, вони визначають, як вони вплинули на теперішній розвиток подій, а також займаються прогнозуванням прийдешніх подій, базуючись на досвіді минулого.
Як святкувати всесвітній день історика?
Особлива увага святкуванню цього дня приділяється в освітніх закладах та серед фахівців цієї галузі. В школах проводяться концерти та цікаві вікторини, присвячені історії, історикам та історіографії. У вищих навчальних закладах проходять конференції, змагання тощо. В цей день історики, що зробили великий вклад у розвиток науки, нагороджуються преміями.
Якщо в родині є історик, то його необхідно обов’язково привітати. Історик – це необов’язково вчений, що відвідує симпозіуми та конференції. Ним може бути етнограф, археолог, екскурсовод, працівник архіву, виставкового залу, картинної галереї, музею тощо.
Близьким людям до професійного свята прийнято дарувати цікаві тематичні подарунки. Для будь-якого історика буде приємно отримати такий презент, як книга на історичну тему чи архівний номер відомої газети. Також можна подарувати наручний чи настільний годинник, настільну лампу, цікаві речі з минулого.